Какали, какаєм і будемо какати

Сортир на залізничній станції Майорська фото надав Михайло Кулішов

Є природні людськи потреби і вони не змінюються нам треба дихати, їсти, пити, ходити в туалет. Але змінюються технології, тому змінюється як це миробимо, де ми це робимо, змінюється ритуал дійства. І так поговоримо про сортири та клозети, на початку XXст, що використоовували у нас.

1. То, чим ми користуємося сьогодні  це так званий ватер-клозет. Думаю зрозуміло чому ватер. А Унітас це назва однієї з систем ватер-клозетів, і тоді воно не асоціювалось у людей тільки з туалетом

В домах де не було водопроводу використовували інші типи наприклад земляний клозет, пудер клозет, інш.

2. Земляні клозети влаштовуються або у вигляді пудер-клозетів, тобто крісла зі змінним відром, або з постійним, з якого засипані землею екскременти провалюються безпосередньо по фановій трубі у вигріб.

На малюнку 2 показано влаштування земляного клозету м. Тимоховича. Тут кришка під очком з'єднується залізними важелями з особливим чавунним візком С; остання при піднятті кришки підходить під нижній отвір ящика Л, в якому міститься запас просіяної землі; при цьому, від сильного струсу ящика частина землі висипається на візок С, а при закритті кришки Б, яке виробляється від руки, візок посувається вперед, встановлюється над відром Е, в яке і звалюється земля. Відро Е має на кресленні провальний механізм, що складається з клапана d з противагою г, який притискає клапан до отвору в дні відра. Для провалювання екскрементів, засипаних землею при наповненні відра, треба смикнути за ручку А; тоді компост паде у вигріб. Витяжна труба h виходить із задньої стінки або з дна клозету. Якщо витяжка повітря не влаштована, то, щоб уникнути сморід, не можна виливати у відро сечі з нічних горщиків і помиїв, що сильно розріджують екскременти. Інша незручність і те, що треба завжди закривати кришку, не забуваючи про це, інакше екскременти не будуть засипані землею.

Треба сказати, що ідея земляних клозетів не вмерла якщо ви погуглите, то зможете знайти два їх типа, один біотуалет де процеси змішуваня екскрементів з торфом проходять автоматизовано, це розробка японських інженерів так як звичайні ватер-клозети більш шкідливі для довкіля. І ви можете знайти переносні клозети, що заповнені торфом для дач, або інших місць тимчасового проживання. Щоб не копати вигрібну яму, чи прокладати труби, використовують такий клозет, але перемішуваня там не автоматизоване.

Практичні пудер-клозети, у вигляді шафки, з відром і підйомною кришкою, що містить усередині запас сфагнуму, виготовлені товариством сухої асенізації під фірмою «Плуг» у Вільні; порошок висипається тут у відро під час опускання кришки. Влаштування їх цілком зрозуміло з прикладеного креслення кришка Л в опущеному вигляді, а залізний клапат ж, що обертається на шарнірі, відкритим; У такому положенні сфагнум висипається у відро А через дві щілини між похилими перегородками в кришці Д яка закривається клапаном ж, коли кришка піднята, запас порошку засипається, відкриваючи спеціальну засувку в той час, коли кришка Д піднята і спирається на косинець В, як це буває завжди у момент користування клозетом. Якщо не забувають щоразу за собою опускати кришку і спостерігати за підтримкою запасу порошку в ній, то завдяки чудовим дезодоруючим властивостям торф'яного сфагнуму ці пудер-клозети, при своїй дешевизні і простоті пристрою, виявляються вельми практичними і досить гігієнічними усюди в будинках. .

3. Люфт-клозети

Назву люфт-клозетів дають іноді таким клозетам, в яких немає ні промивання водою чашки клозету, ні гідравлічного запору у фановій сифонній трубі, по якій надходять екскременти у вигрібну яму, як це застосовуються у ватерклозетах, а замість того з під очка (отвора) а разом з тим з фанової труби і вигрібу влаштовується посилена витяжка повітря за допомогою особливої ​​витяжної труби; горизонтальна частина цієї останньої груби йде з-під очка під підлогою, у вигляді каналу з листового заліза, з поперечним перетином в 3-4 кв. вершка, до вертикального каналу, що виходить назовні будинку і розташованого в стіні поряд з димоходом кухонного вогнища або іншою, часто опалюваною піччю; підігріванням повітря у вертикальному каналі на рахунок теплоти суміжного димоходу досягається різниця температур між повітрям каналу і зовнішнім, що обумовлює тягу повітря в витяжній трубі. Ще краще встановлювати в приміщенні клозетів особливу залізну піч, через яку пропускається вертикальний канал витяжної труби. Піч ця служить, як для утворення тяги у витяжній трубі, так і для зігрівання всього приміщення внутрішніх будинкових клозетів. Фанова (провальна) труба в цьому випадку влаштовується прямою, вертикальною, без того сифона, який служить для гідравлічного запору в трубі.

Багато років назад донецькі краєзнавці сперичались, що це за будівлі вздовж вулиці і прийшли до висновку, що це сартири, і були праві потім з'явилась ось ця листівка на сайті "Откуда родом" де написано "Обрати внимание на постройки" "Все это сарт." Мабуть людину шо висилала цю листівку це дивувало. Я бачив багато фото і листівок з видами різних населенних пунктів Донецької, та Луганської обл і нічого подібного я не бачив. 

вид на сортири з іншого ракурсу, де видно, що вони знаходяться напроти бараків

Але залишався у донецьких краєзнавців спір нащо там труби і вони прийшли до думки, що там були печі для сжигання мусору. Про це Ви можете почитати на сайті Ясенова "Вопрос-Труба". Можливо вони праві  і там дійсно були печі, як це онисано в люфт-клозетах, а можливо це просто великі фанові труби, щоб був добрий протяг, і не було запаху.

4. Видалення нечистот вогненним шляхом

В 1914р Бахмутське земство писало:
Земськи зборам прошлого року було порученно управі разработати питання об видаленні нечистот при лікарнях шляхом вогневих клозетів.

Управа передала це питання на обговорення з'їзда лікарів при управі з'їзда лікарів вибрав для цієї цілі комісію з порученням останьої детально пропрацювати питання о різних способах видалення нечистот і перевагах кожного з них.

Типів огневих клозетів маються декілька (Лакс, Фадєіщєв, Головщіков і др.) Наскільки відомо управі, найбільш дешевим є останій, але у нього є великі незручності, так як кожен апарат на 10 людей коштує 80руб. і вимагає окремої топки, при цьому, для спуска ваних і інших вод все ще буде потрібно та або інша установка крім вогнеклоза.

Повідомляючи зборам ці попередні данні, управа все питання про найкращій спосіб видалення нечистот вважає можливим відкласти по кошторисним міркуванням відкласти до закінчення військових дій

Із всіх перелічених систем вогнеклозів я знайшов лише Головщікова

Головників Олександр Олександрович (нар. 4.03.1867, Углицький повіт, с. Микільське-Ушакове).

У 1880 навчався в Угличському духовному училищі.

У 1890 - на військовій службі. Інженер, винахідник. Винайшов «вогневий клозет-вентилятор»

Ось декілька сторінок с каталогу Вогневий клозет-вентилятор О.О.Головщікова

Треба також згадати і про золотарів або асенізаторів, тих хто чистив вигрібні ями.

Наведу опис трагедії яка сталася в с. Гришино 11.07.1914. З цього опису ми дізнаємось дві речі. Перша, що праця ця була небезпечна і інколи люди гинули і в новинах ви можете подивитись що досі інколи гинуть люди при чистці вигрібних ям, проблема тому аміак та інші гази через які людина втрачає свідомість. Інше те що вказується, що вони працювали черпаками, а не спеціальною машиною, що всасує. Тобто в 1914р в повіті серед тих хто надавав такі послуги по чистці вигрібних ям були ті хто мав спеціальні для того насоси. 

"В поселке Гришино 11-го сего июля произошел следующий несчастный случай: у местного домовладельца Шаунтовина рабочие ассенизаторы Браиловского чистили выгребную яму, имеющую глубины девять аршин (6.4м). Случайно во время работы у одного рабочего упал черпак в яму, а он поставил лестницу, но к несчастью не расчитал глубины ямы и поставил лестницу не на дно ямы, а упер в бок, а когда стал спускаться по ней, она посунулась вниз и он с головою окунулся в содержимое ямы. Товарищ его поставил другую лестницу подлинее уже и стал опускаться в яму, чтобы вытянуть товарища, но едва успел скрытся в яме как ему сперло дыхание и, потеряв сознание, другой упал туда-же. Минут через десять их обоих извлекли оттуда баграми, но один из них первый был уже мертв, а второй со слабыми признаками жизни, которого тут же с большим трудом привели в чувство врач г. Сергеев и фельдшер г. Самборский, по словам которых надежда на жизнь его небольшая, хотя и удалось привесть его в чувства. Оба пострадавшие рабочие семейные и пояляется теперь вопрос, кто должен будет дать теперь ответ за жизнь этих несчастных людей перед судом и совестью: домовладелец яма которого, прося очистки угрожала жизни рабочих или же ассенизатор Браиловский, который не имел для этой цели, раз уже занимается он этим деломм, особых высасывающих машин, а заставлял их очищать яму черпаками, которые повлекли за собою такое несчастье