Бахмут (розбір одного допису)

До чого тут ця картинка дізнаєтесь у кінці

Якось на фб одна відома людина виклала наступний пост, що треба казати слова Бахмут з наголосом на А, а не на У

Людина не навела жодних, посилань, жодних цитат з джерел, пост набрав багато лайків, та багато людей його поширили. Нажаль на моє прохання підтвердити ці слова джерелами, людина мене забанила. Що мені сподобалось, що деякі підписники задавали правильні питання і засумнівались в написаному. Наприклад "а що на письмі позначували наголос?"
Що не сподобалось, що підпісники лайкали, коли автор відповідав хамством тим, хто з ним не погоджувався, чи мав сумніви в цій інформації. Тобто людина не навела жодного доказу, а лише користується позитивною репутацією заробленою в іншому полі діяльності і це їй дозволяє хамити та ображати інших? Я думаю ні. Отже дайте розбиремо цей допис.
Так як багато буде літер і не кожний дочитає до кінця, то подаю зміст, щоб могли обирати цікаву для Вас частину.
Зміст
1. Трохи про Піски
2. Бахмут вступ
3. Фрагменти україномовних та російськомовних віршів де зустрічається Бахмут та Бахмутка
4. Запис усного фольклору (проза), де згадується Бахмут і вказан наголос
5. Порівняння інформації з українськіх та російськіх до радянських, та радянського часу словників

6. Наголос,ономаністика та проблема з тюрськими джерелами.

1.Трохи про Піски.

 Автор допису пише, що треба казати ПЄски, тому що песій край.
На мапі 1800р на місці цього населеного пункта бачимо яр Водяний. Територія де повинен бути населений пункт позначений цифрою 21. Подивимось, що вказано в описі під цифрою 21
"21. Село Олександрівка титулярного радника Євдокима Степанова сина Шидловського
На правому березі річки Кальміуса на горі, на ній ставок, борошняний млин на двох поставах, церква в ім'я Олександра Невського, панська хата дерев'яна, ярмарок буває чотири: перша січня 1-го на Новий Рік, другий у Вербний Тиждень, третій на Вознесіння Господнє , четверта на день Олександра Невського, дачі при тій же річці Кальміуса, яка межує Новоросійську губернію і землю Війська Донського, і при ярах Водяному, Довгому, Розсохованому та Дубовому, земля чорнозем, зрідка кам'яниста, врожай хліба та трави проти вищеписаного, ліс дров'яний, піддані на ріллі."
Тобто якась дача/хутір при яру Водяному було, але де конкретно невідомо


На плані генерального межування Бахмутського повіту за 1830р ми бачимо на місці поселення, що нас цікавить, овраг Водяний і ніякого населеного пункту ми не бачимо.



На триверсотовій мапі за 1861р ми бачимо, що північна частина яру Водяного стала річкою Водяною і там є хутір Водяний, а південа частина стала називатися річкою Піщана і на ній хутір Піщаний.

За перепесом населених пунктів 1859р хутір Піщаний вже існував

Потім у радянський час там утворили радгосп жовтневої революції, що обсуговував донецькій металургійний завод який тоді входив до тресту "Югосталь"



Район цього селища в середині 20-х років розглядався для утворення опитної станції грунтознавців


І що ж ми бачимо в результаті, спрочатку фіксується тільки яр Водяний, потім з збільшенням населенням в повіті ми бачимо, що частина яра почала називатися річкою Піщаною і на ній позначений хутір Пісчаний, у 20-ті роки, там хотіли побудувати дослідну станцію грунтознавців. Тому, що ділянка є типовою піщаною ділянкою. Чи мають якесь відношення пси та тюрки до назви цього населеного пункта вирішуйте самі.

2. Бахмут. В першому речені людина пише: "Бахмут все життя був БАхмутом, а не БахмУтом"
Так в тому русифікованому Донбасі в котрому виріс автор, як і я люди, котрі жили в регіоні, але не в місті Бахмут, і знали що до Артемівська, була якась історія міста, казали часто з наголосом на А. Але це інтуітивний наголос. Бахмут був перейменований в Артемівськ у 1924р з того часу до народження автора і мене пройшли великі події, які супруводжувалися великою смертністю та міграцією людей, тобто змінився процент коріних жителів, перервалась устна та письмова передача цього слова, так як використовувалось вже Артемівськ.

Деякі люди мені написали, що в Бахмуті чомусь не було такої міграції, як в шахтарських містах, чи там де були великі підприємства важкої промисловості, тому він не став великим містом, тому там більшість корінне населення що має пращурів, ще з часів царя Гороха. Давайте подивимось на населення Бахмута в різні часи.

В 1897 був перепис і ми маємо такі цифри.

Бахмут всього 19,316. Місцеві 14,202. Інші це представники інших повітів, губерній та країн.

Рідною малоросійську мову вважають 11,928, великоросійську 3662. Євреїв 3223

Виходить що через три роки після приїзда С. Меча (фрагмент його оповідання буде в 4-му розділі) ситуація була наступна Процент місцевих від усього населеня міста сладав 73,5%, українці (ті що вважали малоросійську мову рідною) складають 61,75% росіяни 18,9, євреї 16,6. Нажаль я не знайшов по кожному року таку статистику, з даними про мову та національності, знайшов тільки цифри за перепис 1939р

Що змінилось? Збільшився процент українців до 65,8% та росіян до 21,7%, силно знизився процент євреїв до 9,5 та представників европейськіх країн. 

Якщо ми візьмемо просто все населення за різні роки побачимо таку картину.

 

Населення міста майже постійно зростає до 1994р. Ми бачимо зменьшення населеня на 0,9 між 1916 та 1923, якщо би не було міграції в місто цифра була б більша, на мою думку. Бо це час Першої світової, Українсько-більшовитської війни, громадянської, час великих міграцій. Ми знаємо, що в цей час виїхали до Франції родини майбутнього актора Сержа Надо, та майбутньої актриси Віри Корен, деякі підприємці, а скільки людей, що не залишили своє ім'я на шпальтах газет чи мемуарах важко сказати. Крім зброї надсмертність ще була завдяки іспанці, та іншим хворобам, так як, коли навколо хаос важко отримати якістну медичну допомогу. Ну і голод 1921-1923р, так він більш зачепив Приазов'є та Причорноморь'є, але дифіцит був і це не могло не позначитись на демографії. 

Що ще ми бачимо? Між переписом Донецької губернії 1923р та всесоюзним переписом 1926р + 10тис населення за 3 роки. Давайте подивимось скільки до Другої світової війни і скільки після 1939 р - 55,4 тис. За переписом, проведеним окупаційною владою на 1 січня 1942 року в Бахмуті – Артемівську налічувалось 39159 жителів, серед них 1316 євреїв. Так як я не знаю кількість населення на 1941р то будуть приблизні підрахунки  55,4-39,159=16,241 це приблизна кількість людєй котрі, були мобілізовані, виїхали в тил, перші жертви та перші вивезені на примусові роботи до Німеччини. Хтось, ще з цих 16,241 повернеться у місто, але хтось з тих, хто залишився у місті 39,159 ще загине, мігрує примусово чи добровільно. 1959 - 60,6тис чи можливо за 14 років відновити населення і навіть мати +5,2 тис людей після такої війни, без міграці/механічного приросту мені в це невіреться, але я не демограф.

По друге Бахмут взагалі то не все життя був Бахмутом. Так як слово не слов'янського походження, то при записі кирилицею почутої на слух тюрської назви спочатки виникали труднощі у людей, тому ми можемо побачити різні форми як записували назву річки та міста. наприклад:
Мангут, Мангутова, Махмут, Багмутова, Бахмутова, Багмут, Богмут, та навіть Магма (в кінці розберемо це більш детально).
Один з коментів під дописом, мене дуже здивував "Як на мене БахмУт - це щось азіатське і шкябає вухо", тобто коли ми чуємо якісь кримські назви Еклізі- Бурун, Чатир-Даг і т.д то норм, це ж Крим, а те що степ, і Подінців'я більшість своєї історії територія тюркомовних племен, кочовиків, ми забуваємо. Ми забуваємо, що назва харківського Салтова, дала назву Салтово-маяцькій археологічній культурі, що ототожнюєтся з хозарами. Що багато кам'яних баб було вивезенов музеї та приватні колекції з Бахмутського повіту. "Лучшее собрание каменных баб находится в Москве в И.Рус.Историческом музее, куда они были доставлены главным образом из Бахмутского уезда, где было, можно сказать, царство этих статуй."

А 6 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон «Про адміністративно-територіальний поділ України», відповідно до якого поділ України на губернії та повіти відмінявся, а територія УНР поділялася на 32 землі, та він не був реалізований. Так ось Бахмут мав стати центром половецької землі

Тюрськи племена залишили нам такі назви як Тор (частина Казеного Торця та колишня назва м. Слов'янськ), від нього Казений, Кривий та Сухий Торець. Кальміус, Міус, Айдар, Ізюм, Балаклея і т.д.

3. Але, давайте повернемося до наголосу. Як зауважили деякі люди автору того допису, а що на письмі ставили наголос. Так наголос на письмі то дуже рідка річ. Зазвичай ми можемо побачити наголос лише в довідковій літературі, чи почути у віршах. Автор допису писав, що якщо дістати старі тексти, то наголос на У ми знайдемо в російських, а наголос на А в українських. Ну що ж давайте спочатку розглянемо українські та російські вірші, фольклор, а потім словники.

Спочатку розберемо вірші до 1917р. Перше відоме мені написаня Бахмута українською і водночас перший вірш про Бахмут належить руці Климентія Зіновіїва (народився в середини XVII ст., імовірно, Правобережна Україна, помер після 1717, Чернігівщина) — український письменник, представник бароко, один з перших етнографів, священник, церковний діяч, мандрівник.) В його текті замість Бахмут ми бачимо Багмут

джерело 

Тобто треба читати: "А впя(т) жε нε ма(ш) тамъ жε(н) в Ба(г)мутЂ, нЂкому кошу(л) пра́ти:"

Деякі дослідники його віршів кажуть, що допис з боку на полі слова Багмут був зроблений пізніше і невідомо ким. Якщо це зробив Кліментій то це круто, так як на його очах створилось місто Бахмут. Дата на стелі міста 1571р не має відношення до міста. Це згадка про бахмутську сторожу (караул/патруль) що знаходилась в місті впадіння Чорного Жеребця в С. Донець в районі сучасного селища Ямпіль. Про це можна почитати в роботі історика Пірко та інших. Але якщо цей допис зробив хтось інший, шкода звичайно, але це значить, що це перший на українській мові вірш про Тор (Слов'янськ) і в нашому випадку це нічого не міняє. Так як цей вірш було опуліковано в січні 1861р в журналі Основа (науково-літературний щомісячний журнал. Перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал в Російській імперії. Журнал виходив щомісячно від січня 1861 року до вересня 1862 року у Петербурзі Не довге життя у журнала, доволі швидко його прикрили.) і там був проставлений наголос

посилання

Як бачимо наголос в цьому вірші на У.
Наступна в нас йде колискова записана с. Попівка Куп'янського повіту Харківської губернії, котра була опублікована в Этнографическое обозрение. Кн.XXXII. 1897, №1

Бачимо і тут наголос на У

Фрагмент з тексту російського вірша "Приказ моему секретарю"  анонімного автора.

І в російській наголос на У.

В газеті "Рада" №137 за 18.06.1911р був опубликований вірш Гаєнка Петра Михайловича під псевдонімом "П. Михайлович" Про його життя мало відомо, є дата народження 20.12.1878 (01. 01.1879) відомощо що він член Катеринославської просвіти. На деяких ресурсах пишуть що його було засудженно більшовиками до розтрілілу за гумористичні вірші про леніна та троцького але в енциклопедичних виданнях ні дати його смерті, ні обставин немає

І в цьому вірші я бачу наголос на У.

Єдине джерело до 1917 в якому я зустрів наголос на А це: Енеїда Котляревського надрукована в "Виїмки з української народної літератури" часть I уложив Олександр Барвінський (п'яте переробленне видання) Львів 1916р

посилання

Ми бачимо в цьому виданні є зноска, де пояснюється, що таке кримка та бахмутка і наголос в слові Бахмут зроблений на А. Я вже бачу, що деяки люди будуть казати, що так як Львів не був в російській імперії, він не був русифікован, тому це правильний український наголос, але ні на прикладі власного прізвища та інших слів я знаю що галицька традиція наголосу та слобожанська відрізняються. Наприклад моє прізвище в Галичині має наголос на перший склад, а на сході на другий останій і вірно буде так в залежності в якому ареалі народився/знаходишся, інакше ти будеш виглядати як зайда, не місцевий. По друге це всього один випадок, де в джерелі наголос вказано на А, це вкладається в імовірність похибки, притому, що в вірші сіль має наголос на У. Нажаль в інших виданнях Енеїди, що вийшли до 1917р. я не знайшов, щоб була зноска з поясненям, що таке кримка та бахмутка, це можна пояснити тим що, в Галиччині були інші солі з Дрогобича, Велички та інших місць і тому треба було пояснити читачю, що таке бахмутка.

Перейдемо до радянського часу
Фрагмент вірша Михайла Семеновича Голодного (справжне прізвище Епштейн народився в 1903 році в Бахмуті) В Бахмуті проживало багато євреїв, кому цікава ця історія міста є книга місцевого історика Татарінова Штетл Бахмут — феномен еврейского народа в Донбассе

І знову наголос на У.

Найчастіше мабуть слова Бахмут, Бахмутка зустрічаються у Сосюри. Поет народився в 25 грудня 1897 (6 січня‎ ‎1898‎) в Дебальцево Бахмутського повіта, молоді роки його пройшли в Сіверську та с. Верхньому Бахмутського повіта (зараз м. Лисичанськ)
Фрагмент з поеми "Шахтьор" 1924р

Наступний фрагмент вірша цікавий тим, що це експромт, тобто те, що людина робить швидко, майже не задумуючися і бачимо наголос на У для Сосюри є природним.

Фрагмент з вірша "У мареві".

фрагмент вірша без назви

Я  згадую  Бахмут,  і  карусель,  і  поле  —

 о синь  твоїх  очей!

 Не  вернеться  любов,  як  молодість,  ніколи, 

як  золотий  Дінець  назад  не  потече.

 

ТУГА  ЗА  БАХМУТКОЮ

 Як  пісня,  молодість  пройшла... 

Вузенька,  тиха  й  невеличка, 

край  Чорногорівки-села 

текла  мого  дитинства  річка.

 Як  страшно!..  Висохла  вона, 

і  де  дорогою  сухою 

машини  мчать,  де  даль  сумна, 

не  гнуться  верби  над  водою.

 Кудись  біжить  шосе  рябе, 

кругом  шумить  колгоспне  поле. 

Бахмутко!  Піснею  тебе 

не  воскресить  мені  ніколи.

 Лиш  ложа  кам’яна  печаль, 

де  бігла  ти  в  Дінець  широкий,

 і  де  залізних  коней  кроки, 

ридає  за  тобою  даль.

 Хто  винен  в  тім,  що  зникла  ти, 

не  знаю  я...  Та  проклинаю 

я  серцем  їх.  Дерев  кати 

зелені  порубали  зграї,

 й  криниці,  звідки  мчала  ти, 

вони  засипали  камінням.

 І  вже  не  глянеш  оком  синім 

ти  в  вічне  царство  висоти.

 В  пилу  шовковиці.  З  журбою 

про  щось  шепоче  вітер  їм, 

де  йшов  малим  я  за  водою, 

де  трав  густих  зелений  дим...

 Бахмутко!..  Ти  уже  весною 

потоком  не  помчиш  мутним... 

Я  гірко  плачу  за  тобою, 

як  за  дитинством  золотим. 

і т.д можна ще навести фрагмети віршів Сосюри де буде Бахмут чи Бахмутка та наголос залишается на У. Можна б було ще навести фрагменти віршів місцевих, що народились вже після 1917, та вважаю і так вже забагато тексту.
Мені кажуть, що я телепень, а наголос в українській мові плаваючий. Скажіть, а що ж він плаває тільки в один бік, що в україномовних, що російськомовних віршах?

4.Вже в згаданому вище журналі "Основа" але за травень 1862р були надруковані записи Коховського Всеволода Порфириювича "З народних уст (записано в Слобідскій Україні в ізюмскім повіті Харківської губернії)".

Коховський родом з села Стародубівка, що на півночі Донеччини на березі Сіверського Дінця, навчався в пансіоні в місті Бахмут. Тобто людина з цих країв і жила якийсь час в Бахмуті.

В записах, що він зробив Бахмут зустрічається двічі. Перший фрагмент це "Оповідання Насті про Орду"

Інший фрагмент "Де-що беседи з Настею Сопункою и з Данилом Герасимовичем Гарбузем"

посилання

Так. Не дивно, що журнал прикрили, але те що вдалось протриматися більше ніж півтора роки, якесь чудо. Як бачимо в обох випадках наголос на У. І більш стара людина використовує форму БаГмут. До речі якщо ми подивимось наприклад "Архів Коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів 1734-1775" на сьогоднішній день вийшло вже 8 томів, чи наприклад: "Ділова документація Гетьманщини XVIII ст" зб. документів - 1993р, то можемо частенько побачити цю форму от наприклад фрагмент.

Але ця форма характерна не тільки для українських канцелярій, в російському діловодстві вона теж зустрічається.
В цьому ж журналі але за жовтень 1861р. теж в розділі "З народних уст", але в цей раз оповідь від Кухаренко. (Кухаренко Яків Герасимович (1799–08.10(26.09).1862) – письменник, історик і етнограф, військ. та громад. діяч Кубані. Син полковника Чорноморського козацького війська).
Оповідь "Вороний кінь" маємо два фрагменти де згадуеться Бахмутський шлях.

І в цих фрагментах наголос на У.
Наступне джерело нам не покаже наголос, але на мій погляд воно теж цікаве це Этнографическое обозрение, кн. IV, 1890 там було надруковано "Антропоморфические представления в верованиях украинского народа".

Що ми бачимо тут? Ми бачимо, що бабуся ковтає Х, вимовляючи назву міста, наче назву села в Чечні БамУт.
Записи зробив Васильєв Михайло Калинович (1863, м. Лебедин, нині Сум. обл. – 27. 04(10. 05). 1912) — видатний український інженер-дослідник цукроваріння, учений-етнограф і фольклорист. Кому цікаві записи, що були зроблені в Дружківці, вони були розпорошені по різним джеререлам, я їх зібрав на одній сторінці тут Похоронні обряди та повір'я у Дружківці понад 130 років тому

Останім джерелом в цьому розділі буде журнал Детский отдых №3 1894р де була надрукована оповідь Сергія Меча  "Поездка в южную Россию"

Сергій Меч – відомий російський географ, педагог, письменник та публіцист, котрий в цій оповіді розповів про своє перебування в Бахмуті, про спуск в соляну шахту в Ступках. та інше.

5. Перейдемо до словників.

І почнемо не з українського, чи російського, а з німецького, тому що в ньому найраніше я зустрів слово Бахмут в розумінні місто.

Meyers Konversations-Lexikon за 1893 рік. Енциклопедичний словник Мейєра - одна з головних німецьких енциклопедій, що існувала під різними назвами і виходила у вигляді різних видань з 1839 по 1984 рік, поки не була об'єднана з енциклопедією "Брокгауз"

Дивимось скрін

Бачимо, що наголос на У.

Я не буду виставляти скріни з багатьох російських словників до 1917р, не бачу в тому сенсу виставлю лише один з словника. И.И. Огиенко. "Словарь ударений в русском языке и правила русского ударения (пособие для учащихся и самообразования)" - Киев. 1911г.

В словнику ми бачимо БАхмач та БахмУт. смішно, що зірочка навпроти Бахмача, а не Бахмута. Цікаво що науковці дають приблизно однакову етимологію для Бахмута та Бахмача. Або від імені Мухамет, або від коня бахмата, але якщо подивитись на етмологію назви коня, то все одно приходимо до ім'я Махмут/Магомет.

Про БАхмач наче ніхто не сперечаеться.

Цифра 1 після цих слів означае наступне

посилання на словник

Нажаль з українськими словниками до 1917р біда, зрозуміло чому і в тих що є я не знайшов слова Бахмут тільки слово Бахмутка (сіль), Бахмат (кінь) і наголос завжди на У

"Словарь малорусского наречия" Афанасьєв-Чужбинський 1855р

Л. Савченко Практичний українсько-російський словник 1923.

Голоскевич Правописний словник за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, Харків, 1929 р.

Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник.

Але нажаль для нас в ньому не позначений наголос.

 Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня – 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.

Після Другої світової ситуація не краще. В нас є словники української мови, але немає Бахмута як міста вже давно. І що ми можемо побачити в різних словниках.

Королева, М. К.
Словарь географических названий Украинской ССР [Текст] / М. К. Королева, Г. П. Бондарук, С. А. Тюрин ; Гл. упр. геодезии и картографии при Совете Министров СССР. - Москва : Наука, 1976

В 1975р вийшов Словарь Русских Донских Говоров. в 3х томах — Ростов Издательство Ростовского Университета, 1975.

Там ми можемо побачити наголос у вітра з півночі (з Бахмута) з наголосом на А, а також шахтарська лампа з наголосом на А БАхмутка.

посилання

Теж саме ми можемо побачити в словнику Дегтярёв В.И. Большой Толковый Словарь Донского Казачества Около 18 000 Слов И Устойчивых Сочетаний 2003. 

посилання

Тільки в цьому ще й вказан наголос у слові Бахмут в значенні місто теж на А.

А ось та ж лампа в словнику Словарь Русских Говоров Среднего Урала Т. 1

з наголосом на У.

посилання

При тому, що в словнику Словарь русских народных говоров 1966р
можна побачити наголос тільки на У з посиланням на донські джерела 19ст.
Це я навів (уральські, донські), щоб в котрий раз переконатись, що словники, довідники є джерелом помилок, так як масив данних великий, десь на якомусь етапі хтось да і стратить

В 1957р вийшов Каталог річок України з наголосом на У якщо річку називаємо БахмУтка і з наголосом на А якщо називаємо річку БАхмут.

Подивимось далі одразу два словника та порівняємо інформацію в них

Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – 782 с.

Та словник Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с.

Що ми бачимо, що в словниках використані одні й ті ж джерела, в різних джерелах вказані різні наголоси, але чомусь за основу приняли Бахмут з наголосом на А. Давай випишимо джерела тих слів де вказан наголос. 

БАхмут - Лишин Акть, относящиеся к историй Войска Донского, собр. А. А. Лишиньм. Т. І. стр 196, 197-200.

Ось посилання на це джерело Лишин

А ось фрагменти з цих сторінок (196, 197-200) де ми зустрічаємо Бахмут, в жодному з них не вказан наголос.

Давайте поглянемо на наступне джерело.

БАхмут (КРУ, 147) - Каталог річок України. К., 1957 цей каталог я вже наводив вище там дійсно вказан наголос БАхмут, БахмУтка. але невідомо яким джерелом користувались укладачі каталога.

Наступне.

БахмУча (ГОДБ, 25) - Гидрологический очерк Донецкого бассейна 1930г

посилання на джерело

Ось стр 25, але там нічого немає, так в книзі є Бахмут, Бахмутка, Бахмутський, але немає Бахмуча. 

В праці професора Отіна можна побачити Бахмуча (1936 г., ГОДБ, 25), але за 1936 рік в нас інше джерело, що зашифровано як ГОБД - Геологический очерк бассейна реки Донца / под общ. ред. проф. Д. Соболева. - Харьков ; Киев : Научтехиздат, 1936.  Доволі просто переплутати ГОБД та ГОДБ. Повертаємось до того, що я казав вище словники, довідники, каталоги є джерелом багатьох помилок. В ГОБД на стр 25 ми знаходимо Бахмуча, але наголосу небачимо

посилання

Наступне.
БахмАтка (Експ) - Матеріали топонімічних експедицій Донецького державного університету 1963--1973 рр. нажаль це джерело для мене недоступне, але в праці Отіна ми можемо прочитати "а также редким вариантом гидронима Бахматка, записанным в селе Васюковка, Артемовского района, участниками экспедипии Донецкого университета" тобто сумнімів, що таке слово було записано не повинно бути, але наголоса ми не бачимо, але так як це було записано в експедиції, то вірогідно що в джерелі був вказан наголос.

Йдемо далі.
БагмИта (1703, БВ, 76) - Булавинское восстание (1707--1708 гг.). М., 1935.

ось сторінка 76 я не бачу БагмИта, тільки Багмут і наголос не вказан

посилання

Наступне.
БАхмутовъ (1571, АМГ, І, 14) - Акть Московского государства, изданныне императорской Академией наук. Т. І Разрядньй приказ. Спб., 1890--1901

фрагменти сторінки 14 де є Бахмут, але і в цьому джерелі ми не бачимо наголос

посилання

І останнє.

Багмутовъ ( з наголосом на А та У) (1549, РК, 127) - Разрядная книга 1475-- 1598 гг. М., 1966..

Як бачимо в жодному джерелі не вказан наголос, крім Каталога річок України - 1957р. Як так в словнику є наголос, а в джерелах на які посилаються немає. На мій погляд наголос, в словнику, був проставлений чисто теоретично, тобто це намагання реконструювати вимову за текстом з якого слово бралося.

Останнє, що можна добавити в цей розділ з словниками. Це те, що в роботах Отіна, ми бачимо наголос на У (Отин Е.С. Топонимия Донетчины 2013, Е.С.ОТИН ИЗ ИСТОРИИ НАЗВАНИЙ РЕК ДОНЕЦКОГО КРАЯ/Восточноукраинский лингвистический сборник, 1997г ). Так я розумію що хтось полізе погуглити, хто це Отін і побачить "В ходе вооруженного конфликта на востоке Украины Отин отказался от эвакуации в Винницу в составе ДонНУ и принял решение остаться в ДНР.", але це маніпуляція він залишився не в ДНР, а у ставшому йому рідним Донецку, зважайте, на те що людині було вже 83 роки і не проживши і року в окупації він помер. Тобто людина була стара, який там універ. 

Отін займався ономаністикою топонімів, гідронімів, ойконімів Донеччини, походженням назв вугільних пластів, місцевих жаргонів і т.п.

6. В коментах мені написали, що правильний наголос ми дізнаємось коли дізнаємось, що означає Бахмут, та звідки воно пішло. На мій погляд це нам нічого не дасть. Якщо ми подивимось за межі Донецької обл., то побачимо багато Бахмутів, Бахмуток, Бахмутово, Бахмутінців і т.п. від Казахстану до Молдови. Та навіть Хан-Бахмут по дорозі з Бейрута в Дамаск недалеко від Бейт-Мери. Етимологія у багатьох схожа, навіт у Бахмача схожа етимологія. Але в кожного свій наголос і своя історія слова. Хто приніс слово, хто його прийняв, історія його трансформації (в кожному випадку гра в зіпсований телефон була унікальною). І не зважаючи на те що етимологія схожа, слова і наголоси вийшли різні наприклад Бахмут в Молдові мав форми Бахмутовці, Бахмутя, яких донецький Бахмут не мав. Також наприклад в журналі "Советская тюркология" №2 1980 написано наступне

  «Татарско-ногайское» слово baxmat получило распространение у всех восточных славян в формах бАхматъ и бахмАтъ". "Обращает на себя внимание необычное для тюркизма ударение бАхматъ, отмеченное в старинной русской лексикографии. Удовлетворительное объяснение оно получает на аланской почве, так как в языке аланов было принято ударение на первом слоге слова" тобто важливо, хто приніс слово.

Але просто заради цікавості давайте поглянемо, що писав про походження назви Бахмут Яворницький та Отін

Яворницький  Вольности запорожских козаков 

Отін. Повністю Ви можете прочитати в джерелах, за посиланнями вище де шла мова про Отіна, зараз лише фрагенти

Топонимия Донетчины (2013)

На початку я написав, що так як слово не слов'янського походження то були проблеми з його відтворенням на письмі. Можливо якщо ми б знайшли тюрські записи цього слова, то отримали б вірний наголос. Насправді ні. Воно нам ні чого б не дало, але було б цікаво дізнатись з якої форми все почалось. Та нажаль такі джерела мені невідомі. В нас є османські мапи де позначений Бахмут, але це вже Бахмут, що контролювався Москвою. Більш рані джерела, нажаль невідомі мені. Ось такий запис є на одній з османських мап. 

kale - замок/фортеця, nehir - ріка.

Але проблема осьманських мап в тому, що вони частенько використовували европейські за основу і через це змінюється форма запису на карті. В статті И.В. Зайцев. Арабские, персидские и тюркские рукописии документы московских собраний:итоги и перспективы изучения (опыт справочно-бирлиографического указателя)

Можемо прочитати наступне. 

Отже підведему підсумки, чи правда, що Бахмут, був завжи БАхмутом? Ні. Чи правда, що наголос на А частіше зустрічається в українських джерелах, а наголос на У в російськіх? Ні. В Джерелах до Другої світової ми побачили тільки наголос на У, єдине джерело, де вказан наголос на А було виданне у Львові. Після Другої світової ми бачимо хаос з наголосами в різних джерелах, при чьому в деяких джерелах, цей наголос є реконструкцією, а не почутим чи побаченим в більш ранніх джерелах.

P.S. І так, до чого ж та картинка, з якої почався цей допис. Ну поперше, не хотілось, щоб на превью був скрін з текстом, тому потрібно було щось додати. По друге ця картинка це будова світу за арабською міфологією. Аллах створив ангела великого розміру та незвичайної сили. Він наказав йому спуститися вниз підперти Землю своїми плечима. Але не було опори для ніг ангела. Тому Аллах створив скелю з рубіну, але не було опори для скелі. Тоді Аллах створив величезного бика. Але й бик не мав опори. Тому Аллах створив величезну рибу, яку ніхто не міг оглянути цілком через її колосальні розміри та блиск її величезних очей. Адже стверджують, що, якби всі моря помістили б у її зябра, вони виглядали б як зерно коноплі посеред пустелі. Її опорою Аллах зробив воду. Під водою - темрява, що за темрявою, люди не знають». Називають цю рибу Лутія її куньє ім'я Балхут, а прізвисько Бахамут (Бєхамут) або в деяких джерелах Бахмут. Звісно я не вважаю, що наш Бахмут назван на честь цієї риби, це просто красивий міф, де є схоже слово на назву нашого міста. Вважається, що назва риби походить від біблійного Бегемота (нічого спільного з реальним бегемотом). Можливо тому в деяких мовах бегемот вимовляєтся, як бахмут наприклад в таджикскій. 

Але в нашій суворій реальності, а не міфології, все навпаки. Бахмут і вся країна тримається на плечах звичайних жінок та чоловіків, що готові пожертвувати найдорожчим, що в них є. А опорою для них має бути держава, волонтери, народ та увесь цивілізований світ. І на останок пісня від бійця ЗСУ. Він переспівав пісню чеченського бійця, барда Тимура Муцураєва, про бої за Бамут, замість Бамута сьогодні Бахмут, а ворог той самий, що і тоді. Це для тих хто каже, що БахмУт не звучить, ще й як звучить, послухайте.

@lieutenant_mrachnik via Тихон Лютий #бахмут #муцураев #муцураевтимур #ичкерия #україна #bakhmut #ukraine #fuckrussia #ukrainewar ♬ original sound - Dmitry Mrachnik